Сторінки

неділя, 31 січня 2016 р.

Хімічні рівняння 7 клас

Хiмічні рівняння 

На основі закону збереження маси можна складати рівняння хімічних реакцій, або хімічні

рівняння.

Хімічне рівняння — це умовний запис реакції за допомогою хімічних формул і знаків.

Як же скласти хімічне рівняння, припустімо, горіння водню й утворення води?

Спочатку запиши формули речовин, які реагують між собою, тобто водню Н2 і кисню О2

(у процесі горіння водень взаємодіє з киснем повітря), сполучивши їх знаком плюс. У

правій частині після стрілки запиши формулу добутого продукту:

Н2 + O2 -> Н2O

Запис відображає схему реакції. Тепер підбери коефіцієнти, аби кількість атомів кожного

елемента в лівій і правій частинах рівняння була однакова. Після цього стрілку можна

замінити на знак «дорівнює». Дістанеш:

2Н2 + O2 = 2Н2O

Схема реакції перетворилася на рівняння реакції.

Зверни увагу, що коефіцієнт 2 перед формулою води Н2О стосується всієї формули


речовини, хоча формула і не взята в дужки, як це робиться в алгебраїчних записах типу 2а

+ 2в = 2(а + в), але розуміти хімічний запис треба саме так: 2(Н2O).

Підбираючи коефіцієнти в рівнянні хімічної реакції, треба пам'ятати, що

сума атомів кожного елемента до реакції повинна дорівнювати сумі атомів кожного

елемента після реакції.

Це положення випливає із закону збереження маси речовин. При цьому не треба думати,

що, підбираючи коефіцієнти, ми довільно додаємо будь-які молекули чи атоми.

Складаючи рівняння, ми лише намагаємося правильно показати співвідношення частинок

речовин, які вступили в реакцію і які утворилися внаслідок реакції. Так, рівняння реакції

горіння вуглецю С

C + O2 = CO2

відображує той факт, що кожен атом Карбону С взаємодіє з молекулою кисню O2,

утворюючи молекулу вуглекислого газу СO2. Під час взаємодії навіть найменшого кусочка

вуглецю з киснем у реакції беруть участь величезні кількості атомів Карбону і молекул

кисню. Але співвідношення між числом атомів Карбону і числом молекул кисню

дорівнює 1:1

 ВИСНОВКИ

Під час перебігу хімічних реакцій атоми не зникають і не утворюються з нічого,їхня

кількість залишається незмінною до і після реакції.

Закон збереження маси полягає у тому, що маса речовин, які вступають у реакцію, дорівнює

масі утворених продуктів.

Суть хімічної реакції полягає у перегрупуванні атомів, що містилися у вихідних

речовинах, і утворенні з них нових сполук.

Рівняння хімічної реакції складається на підставі закону збереження маси речовин.

Рівняння хімічної реакції, або хімічне рівняння, показує: а) які речовини беруть участь у

реакції; б) які речовини утворюються; в) яке співвідношення речовин. Підбирання

коефіцієнтів у рівнянні хімічної реакції ґрунтується на тому, що число атомів елементів не

змінюється під час перебігу хімічної реакції, оскільки атоми зберігаються.

Завдання для самоконтролю

1. Що відбувається з речовинами під час перебігу хімічної реакції?

2. Як формулюється закон збереження маси? Ким, коли і як він був відкритий?

3. На терезах зрівноважили свічку, запалили її і побачили, що маса свічки зменшилась  Чому? Хіба в цьому разі не проявляється закон збереження маси речовин? Хiмічні рівняння

На основі закону збереження маси можна складати рівняння хімічних реакцій, або хімічні

рівняння.

Хімічне рівняння — це умовний запис реакції за допомогою хімічних формул і

математичних знаків.

Як же скласти хімічне рівняння, припустімо, горіння водню й утворення води?

Спочатку запиши формули речовин, які реагують між собою, тобто водню Н2 і кисню О2

(у процесі горіння водень взаємодіє з киснем повітря), сполучивши їх знаком плюс. У

правій частині після стрілки запиши формулу добутого продукту:

Н2 + O2 -> Н2O

Запис відображає схему реакції. Тепер підбери коефіцієнти, аби кількість атомів кожного

елемента в лівій і правій частинах рівняння була однакова. Після цього стрілку можна

замінити на знак «дорівнює». Дістанеш:

2Н2 + O2 = 2Н2O

Схема реакції перетворилася на рівняння реакції.

Зверни увагу, що коефіцієнт 2 перед формулою води Н2О стосується всієї формули

речовини, хоча формула і не взята в дужки, як це робиться в алгебраїчних записах типу 2а

+ 2в = 2(а + в), але розуміти хімічний запис треба саме так: 2(Н2O).

Підбираючи коефіцієнти в рівнянні хімічної реакції, треба пам'ятати, що

сума атомів кожного елемента до реакції повинна дорівнювати сумі атомів кожного

елемента після реакції.

Це положення випливає із закону збереження маси речовин. При цьому не треба думати,

що, підбираючи коефіцієнти, ми довільно додаємо будь-які молекули чи атоми.

Складаючи рівняння, ми лише намагаємося правильно показати співвідношення частинок

речовин, які вступили в реакцію і які утворилися внаслідок реакції. Так, рівняння реакції

горіння вуглецю С

C + O2 = CO2

відображує той факт, що кожен атом Карбону С взаємодіє з молекулою кисню O2,

утворюючи молекулу вуглекислого газу СO2. Під час взаємодії навіть найменшого кусочка

вуглецю з киснем у реакції беруть участь величезні кількості атомів Карбону і молекул

кисню. Але співвідношення між числом атомів Карбону і числом молекул кисню

дорівнює 1:1

КОРОТКІ ВИСНОВКИ

Під час перебігу хімічних реакцій атоми не зникають і не утворюються з нічого. їхня

кількість залишається незмінною до і після реакції.

Закон збереження маси полягає в тім, що маса речовин, які вступають у реакцію, дорівнює

масі утворених продуктів.

Сутність хімічної реакції полягає у перерозподілі атомів, що містилися у вихідних

речовинах, і утворенні з них нових сполук.

Рівняння хімічної реакції складається на підставі закону збереження маси речовин.

Рівняння хімічної реакції, або хімічне рівняння, показує: а) які речовини беруть участь у

реакції; б) які речовини утворюються; в) яке співвідношення речовин. Підбирання

коефіцієнтів у рівнянні хімічної реакції ґрунтується на тому, що число атомів елементів не

змінюється під час перебігу хімічної реакції, оскільки атоми зберігаються.

Завдання для самоконтролю

1. Що відбувається з речовинами під час перебігу хімічної реакції?

2. Як формулюється закон збереження маси? Ким, коли і як він був відкритий?

3. На терезах зрівноважили свічку, запалили її і побачили, що маса свічки зменшилась

(мал. 59). Чому? Хіба в цьому разі не проявляється закон збереження маси речовин? Мал. 59. Горіння свічки на терезах.

4. Що відображує схема реакції, а що — хімічне рівняння? Яка відмінність між ними?

5, Склади рівняння реакцій за схемами:

Zn + O2 -> ZnO               Mg + HCl -> MgCl2 + H2

Al + S -> Al2S3              KClO3 -> KCl + O2

Na + Cl2 -> NaCl             Fe2O3 + Al -> Al2O3 + Fe

Додаткові завдання

6. У реторту з зажимом (мал. 60) помістили мідні ошурки, після чого зажим закрили й

реторту прожарили (модель дослідів М. Ломоносова і Р. Бойля). Як ти думаєш, чи

змінилася маса реторти: а) після прожарювання; б) після того, як відкрили зажим?

Відповідь обґрунтуй.7*. На хлорування барію масою 274 г витрачено хлор Сl2 масою 142 г. Яка маса барій

хлориду ВаСl2 утворилася при цьому (вважати, що втрат немає)?

8*. Під час розкладання меркурій(ІІ) оксиду HgO масою 4,34 г дістали ртуть Hg масою

4,03 г. Обчисли масу кисню O2, добутого при цьому.

9*. Склади рівняння реакцій за схемами:

ВаСl2 + AgNOз -> Ва(NO3)2 + AgCl

Аl2(SO4)3 + NаОН -> Аl(ОН)3 + Nа2SO4

Са(ОН)2 + Н3РO4 -> Са3(РO4)2 + Н2O

Аl + НСl -> АlСlз + Н2

С2Н6 + O2 -> CO2 + Н2O

10*. Користуючись періодичною системою, визнач валентність елементів, склади

формули утворених продуктів і відповідні рівняння хімічних реакцій:

Mg + O2 ->         Р + O2 ->         Nа + S ->

Аl + Сl2 ->        Н2 + Сl2 ->       Аl + O2 ->






хімія тести 11 клас

Органічні сполуки. Оксигеновмісні.

Спирти. Альдегіди. Карбонові кислоти.

Варіант   1


1.Вкажіть, атоми яких елементів присутні в молекулах спиртів:

  а)оксиген,гідроген,нітроген   б)оксиген,карбон,нітроген    в)оксиген, карбон, гідроген

2.Яка формула відповідає фенолу:

  а) С6Н5ОН       б) С6Н13ОН        в)С6Н5СН2ОН

3.Вкажіть загальну формулу насичених одноатомних спиртів:

  а) СnН2n+1СОН        б) СnН2n+1ОН         в) СnН2n+2

4.Функціональна група карбонових кислот:

  а) – ОН       б) – NO2       в) – СОН      г) – СООН

5.Властивості, що характеризують фенол:

  а)кристали     б)має запах    в)газоподібний     г)отруйний     д)розчиняється у воді

6.Які сполуки утворюють альдегіди при відновленні:

  а) спирти     б) алкени      в) карбонові кислоти

7.Реактив для виявлення гліцерину:

  а) бромна вода      б) натрій        в) купрум (ІІ) гідроксид

8.Яка з реакцій є реакцією внутрішньомолекулярної  дегідратації:

  а)С2Н5ОН —› С2Н4+Н2О           б)С2Н5ОН+С2Н5ОН  →  С2Н5−О−С2Н5+Н2О

9.Скільки з наведених речовин реагує з фенолом: Na,  Na2О,  КОН,  Вr2 :

  а) дві          б) три           в) чотири

10.Знайдіть відповідність:

       Речовини                         Назви

 1.СН3СН2СООН                а) калій ацетат

 2.СН3СНСОН                   

             |                               б) пропанова кислота

            СН3                         

3.СН3СООК                        в) 2-метилпропаналь

4.СН3ОН                              г) метанол                                                  6 б.

11.Складіть рівняння реакцій, назвіть утворені продукти:       t°

   а)СН3СООН+Мg→                            в)СН3СОН+Сu(ОН)2 ——›

   б)Н-СООН+С2Н5ОН→                      г)С2Н5ОН+ Na →                     3 б.

12.Масові частки елементів в молекулі спирту становлять: Карбон – 37,5%, Гідроген - 

    12,5%, Оксиген – 50%, відносна густина за воднем – 16. Виведіть молекулярну фор-

     а)С2Н5ОН             б)СН3ОН            в) інша відповідь                           3 б.














Органічні сполуки. Оксигеновмісні.

Спирти. Альдегіди. Карбонові кислоти.

Варіант   2


1.Вкажіть загальну формулу альдегідів:

  а)СnН2n+1СООН       б)СnН2n+1ОН      в)СnН2n+1СОН      г)СnН2n-2

2.Багатоатомні спирти – це сполуки, в яких вуглеводневий радикал сполучений з:

   а)кількома гідроксильними групами     б)карбонільними групами     в)нітрогрупами  

3.З переліку речовин вкажіть формулу спирту:

  а)С2Н2      б)С6Н6      в)С4Н9ОН       г)СН3СОН

4.Функціональна група спиртів:

  а) – ОН       б) – NO2       в) – СОН      г) – СООН

5.Властивості, що характеризують гліцерин:

  а)кристалічний   б)сиропоподібний    в)без запаху   г)розчинний    д)солодкий на смак  

6.Речовини,які утворюються при взаємодії карбонових кислот з гідроксидами металів:

  а) естери          б) альдегіди           в) солі

7.Реактив для виявлення фенолу:

  а)купрум (ІІ) гідроксид          б)ферум (ІІІ) хлорид          в)купрум (ІІ) оксид

8.Яка з реакцій є реакцією заміщення:

  а) С2Н4+Н2О → С2Н5ОН           б) С2Н5ОН+3О2 → 2СО2+3Н2О

9.Карбонові кислоти змінюють колір метилового оранжевого на:

  а) червоний          б) оранжевий           в) жовтий

10.Знайдіть відповідність:

     Речовини                             Назви

 1.СН3СНСН3                         а) фенол

             |                                       

            ОН                              б) 2-пропанол

 3.СН3СН2СООН                   в) 1,3-пропандіол

     |             |                             г) пропанова кислота

    ОН        ОН                                                                                                 6 б.

11.Складіть рівняння реакцій, назвіть утворені продукти:

   а)С2Н4+Н2О→                               в)СН3ОН+НСℓ→

   б)СН3СОН+Аg2О→                      г)НСООН + Na →                                  3 б.

12.З хлорметану масою 142,5г добули метанол,масова частка виходу якого склала 91%

     Яку масу метанолу було одержано?   

      а) 74,5г           б) 82,17г            в) інша відповідь                                         3 б.

пʼятниця, 29 січня 2016 р.

Особливості будови атома Карбону . 9 клас

Особливості будови атома Карбону в основному й збудженому станах. Утворення

ковалентних зв'язків між атомами Карбону

Органічна хімія — це хімія сполук Карбону.

Щоправда, слід зважати на те, що існують і неорганічні сполуки Карбону - чадний і

вуглекислий гази, крейда тощо (пригадайте систематичні назви і хімічні формули цих

сполук).

Під час синтезу органічних сполук, дослідження їхнього складу та властивостей науковці

виявили чимало дивного. Насамперед - кількість і розмаїття сполук, утворених

обмеженим числом хімічних елементів . Дослідників бентежила відсутність прийнятних пояснень того, чому десятки зовсім різних речовин мають однаковий якісний склад. Однак найбільше дивувало існування органічних сполук з однаковим якісним і кількісним складом, але різними фізичними й хімічними властивостями. Це явище, яке Берцеліус назвав ізомерією, подекуди траплялося й поміж неорганічних сполук, однак найяскравіше воно виявилося саме в царині органічних речовин.

Оскільки на той час уявлення про існування молекул ще не були загальновизнаними,

науковцям важко було пояснити ці факти. Тому, як зазначав у 1835 р. Ф. Велер, органічна

хімія ввижалася їм «...дрімучим лісом, повним дивних речей, величезною хащею без

виходу, без кінця, куди не насмілюєшся проникнути...»

Однак завдяки допитливому розуму і наполегливій праці багатьох дослідників ці

складнощі було подолано. Сформувалися й розвинулися теоретичні уявлення про атоми та

їхню здатність сполучатися в молекули відповідно до валентності. Було визначено

валентність багатьох хімічних елементів, зокрема атомів Карбону - неодмінної складової

усіх органічних речовин. Науковці з'ясували, що атоми цього елемента в органічних

сполуках чотирьохвалентні. Вони здатні сполучатися між собою, утворюючи ланцюги

різної будови нерозгалужені, розгалужені, замкнуті тощо. Причини цих унікальних

особливостей атомів Карбону були пояснені значно пізніше на основі: уявлень про

електронну будову атомів.


• Тому, аби у XXI ст. не заблукати на теренах органічної хімії, розгляньмо особливості

будови атома Карбону.

Пам'ятайте: порядковий номер хімічного елемента в періодичній системі - джерело знань

про будову його атома. За періодичною системою хімічних елементів ви легко пригадаєте,

як за номером групи визначити кількість електронів на зовнішньому (другому)

енергетичному рівні атомі Карбону. Якщо атом Карбону перебуває в основному стані , то на зовнішньому (другому від ядра) енергетичному рівні містяться два s- і р-електрони.

Завдання

Визначте, які з електронів зовнішнього рівня в атомі Карбону в основному стані спарені,

а які - ні.

Під час хімічних реакцій атом Карбону одержує ззовні енергію (теплову, світлову тощо) і

переходить у так званий збуджений стан. Унаслідок цього один з 4-електронів,поглинувши порцію енергії, займає вільну 2р-орбіталь. Тобто на зовнішньому рівні в атомі Карбону всі чотири електрони стають неспареними. Ось чому атому Карбону в збудженому стані властива валентність IV.

Унікальні властивості атомів Карбону зумовлені двома чинниками. Наявність чотирьох

електронів на зовнішньому енергетичному рівні й найменший у IVА-пігрупі радіус атома
- причина того, що атом Карбону не схильний ані втрачати, ані приєднувати
електрони. Тобто утвореній йонних зв'язків для нього не характерне. Тому Карбон утворює здебільшого ковалентні, а не йонні зв'язки.

• Утворення ковалентних зв'язків між атомами Карбону та атомами інших неметалічних

елементів (Н, О, Р, S тощо) є причиною того, що в органічних сполуках кристалічні ґратки

переважно молекулярні. Натомість поміж неорганічних речовин - значна частка йонних

сполук.

Завдання

Пригадайте властивості речовин з різними типами кристалічних ґраток (§ 2).

Спрогнозуйте, які фізичні властивості мають бути притаманні органічним речовинам

порівняно з неорганічними.

Особливості будови органічних сполук позначаються й на їхніх хімічних властивостях.

Приміром, реакції між електролітами у водних зачинах відбуваються майже миттєво. А

реакції за участю органічних сполук часто проходять досить повільно, у кількох напрямах

і у кілька стадій та супроводжуються утворенням побічних продуктів. Чималу чистку

поміж таких реакцій становлять оборотні процеси.

Зверніть увагу на малюнки 18.8-18.9. Вони певною мірою допомогли вам зримо уявити

собі деякі поняття та реальні об'єкти. Про моделі молекул і особливе значення

моделювання в хімії, насамперед органічній, йтиметься у наступному параграфі.

Стисло про головне

Оцтова кислота, цукор, поліетилен, гемоглобін, крохмаль, глюкоза хлорофіл, аспірин -

добре відомі вам органічні речовини. Кількість природних і синтетичних органічних

сполук значно більша за кількість неорганічних речовин.

Поняття «органічна хімія» й «органічні речовини» уперше ввів шведський хімік И.Я.Берцеліус. Тривалий час вважалося, що синтез органічних речовин (на відміну від

неорганічних) поза тваринними чи рослинними організмами неможливий. Згодом ці хибні

уявлення був спростовано.

На початку XIX ст. стрімкий розвиток промисловості спонукав науковців дослідити

елементний склад і властивості органічних сполук порівняно з неорганічними. Було

виявлено, що всі органічні сполуки містять Карбон, сформульовано актуальне й донині

визначення органічної хімії як хімії сполук Карбону.

Під час синтезу органічних сполук, дослідження їхнього складу властивостей науковці

відкрили існування чималої кількості ізомерів - речовин з однаковим якісним і кількісним

складом, але різними властивостями. Вченим важко було пояснити явище ізомерії,

оскільки на той час уявлення про існування молекул ще не були загальнознаними.

З розвитком науки сформувалися й розвинулися теоретичні уявлення про атоми та їхню

здатність сполучатися в молекули відповідно до валентності. Було визначено, що атоми

Карбону в органічних сполуках чотирьохвалентні. З'ясовано, що вони здатні сполучатися

між собою ковалентними зв'язками, утворюючи ланцюги різної будови - нерозгалужені,

розгалужені, замкнуті тощо.

Протонне число Карбону збігається з його порядковим номером у періодичній системі і

дорівнює шести. Позитивний заряд шесть- у ядрі атома Карбону компенсується

негативним зарядом шести електронів його електронної оболонки. Карбон - елемент ІVА-

підгрупи періодичної системи, тому на зовнішньому (другому) енергетичному рівні його

атома містяться чотири електрони. В основному стані - спарені s- і два неспарені р-

електрони.

Під час хімічних реакцій атом Карбону переходить у так званий зближений стан.

Унаслідок цього один з 2s-електронів, поглинувши порцію енергії, займає вільну 2р-

орбіталь, усі чотири електрони зовнішнього рівня стають неспареними.

Тому валентність IV властива атомам Карбону в збудженому стані. В органічних сполуках

кристалічні ґратки переважно молекулярні, тож вони мають невисокі температури

плавлення та кипіння й менш термостійкі порівняно з неорганічними.

Особливості будови органічних сполук позначаються й на їхніх хімічних властивостях.

Реакції за участю органічних сполук часто оборотні, проходять досить повільно, у кількох

напрямах і у кілька стадій та супроводжуються утворенням побічних продуктів.

• Структурні формули органічних речовин - знакові моделі, у яких символи хімічних

елементів сполучені рисочками, кількість яких відповідає валентності атома цього

елемента в сполуці

Генетичні зв'язки між класами неорганічних сполук 8 клас

                                 Генетичні зв'язки між класами неорганічних речовин
1. Які речовини називаються простими? На які дві групи вони поділяються? Наведи

приклади.

2. Які речовини називаються складними?

3. На які класи поділяються складні неорганічні речовини? Наведи відповідні приклади.

4. Які речовини називаються оксидами? За якою ознакою і як їх класифікують?

Зверни увагу, коли розглядався клас оксидів, то вивчалася лише одна їх хімічна

властивість — здатність оксидів неметалів взаємодіяти з водою, утворюючи кислоти,

через що їх і називають кислотними оксидами, і здатність оксидів активних металів також

взаємодіяти з водою, але утворювати при цьому луги (розчинні основи), через що їх

називають основними оксидами. Під час вивчення хімічних властивостей інших класів

сполук (кислот, основ, солей) траплялися реакції, що ілюструють інші хімічні властивості

оксидів. Отже, тепер є нагода узагальнити знання про хімічні властивості оксидів
. Хімічні властивості оксидів

Тут висвітлюється нова хімічна властивість оксидів — здатність реагувати між собою з утворенням солі, але за умови, що вони різніза складом, протилежні за властивостями:
 один — оксид металу (основний), інший —оксид неметалу (кислотний).

5. Що таке основа? Який склад цих речовин? Які властивості для них характерні?

6. Які речовини називають кислотами? Як їх класифікують? Які властивості для них

характерні?

7. Які речовини належать до солей? З якими речовинами можуть взаємодіяти солі?

Ознайомлення з хімічними властивостями основних класів неорганічних сполук показує,

що між ними існує взаємозв'язок, який можна подати такою схемою:

Мал. 7. Схема.

• Розглянь схему й подумай, які ще можливі шляхи одержання солей.

Із схеми видно, що існує два ряди речовин із протилежними властивостями (див. по

вертикалі). Один ряд:

Метал → Основний оксид → Основа

характерний для елемента-металу. Другий ряд:

Неметал → Кислотний оксид → Кислота
характерний для елемента-неметалу.

Простежується генетичний зв'язок між речовинами всередині ряду і між рядами. У

взаємодії речовин (див. по горизонталі) виявляється протилежність властивостей: метали

реагують з неметалами; основні оксиди — з кислотними оксидами і кислотами; основи —

з кислотами та кислотними оксидами.

Отже, речовини взаємозв'язані. З речовин одного класу за допомогою різноманітних

хімічних реакцій можна добути речовини іншого класу.

Висновки

Складні неорганічні речовини поділяються на класи: оксиди, основи, кислоти і солі.

Кожний із цих класів, у свою чергу, поділяється на групи. Так, оксиди бувають основні,

кислотні та амфотерні. Основи — розчинні у воді (луги) і нерозчинні. Кислоти за складом

класифікують на оксигеновмісні та безокси-генові, а за основністю — на одно-, двох-,

три- і багатоосновні. Солі поділяють на середні й кислі.

Усі речовини між собою взаємозв'язані за походженням і за реакціями як між простими

речовинами, так і між простими і складними речовинами, між складними речовинами —

представниками різних класів, між речовинами взагалі.

Існує підпорядкованість речовин та їх перетворень загальним законам. Знання

взаємозв'язків між речовинами потрібні людині для керування їх перетвореннями, для

добування нових сполук, потрібних у промисловому виробництві, сільському

господарстві, побуті тощо.

Виконай завдання:

1. Із наведеного переліку формул речовин випиши окремо формули оксидів, кислот, основ,

солей і зазнач їх назви: НСІ, H2SiO3, К2O, NaOH, Ва(ОН)2, К2СO3, HNO3, Fe(OH)3, H2S, SO2,

H2SO4, Al2O3, Mg3(PO4)2, FeSO4.

2. Порівняй склад: а) оксидів і основ; б) оксидів і кислот; в) кислот і солей; г) основ і

солей. Чим вони подібні і чим відмінні?

3. З якими речовинами, формули яких наведено, може взаємодіяти кальцій оксид: НСІ,

NaOH, Н2O, СO2, H2SO4, MgO? Напиши рівняння можливих реакцій.

4. З якими речовинами, формули яких НСІ, Са(ОН)2, FeO, СO2, H2SO4, може реагувати

натрій гідроксид? Напиши рівняння можливих реакцій.

5. У двох пробірках (без етикеток) містяться тверді речовини. Відомо, що це кальцій

оксид і ферум(ІІІ) оксид. Як визначити, де яка речовина?

6. Склади чотири рівняння відомих тобі типів реакцій, в яких вода є або вихідним

реагентом, або кінцевим продуктом.

7. Напиши рівняння реакцій, що показують зв'язок між речовинами різних класів, поданий

 за схемою: калій - калій оксид - калій гідроксид - калій хлорид - калій сульфат.

8*. Напиши рівняння реакцій, що відповідають перетворенням у такому генетичному

ряду:

натрій → натрій гідроксид → натрій сульфат → натрій хлорид → натрій нітрат.

9*. Напиши рівняння реакцій добування:

а) калій гідроксиду трьома способами; б) кальцій ортофосфату чотирма способами.

10*. Якщо на натрій гідроксид подіяти карбон(ІУ) оксидом, який виділяється внаслідок

взаємодії з хлоридною кислотою кальцій карбонату масою 500 кг, то можна добути

натрій карбонат масою: 

(а) 550 кг;  (б) 530 кг;  (в) 520 кг;  (г) 510 кг.

Характеристика металів 10 клас

Тема: Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній

системі та будовою атомів. Метали – прості речовини. Металічний зв’язок, металічні

кристалічні гратки. Загальні фізичні властивості металів. Поширеність металічних

елементів у природі.


Ви дізнаєтеся:

 Розташування металічних елементів в Періодичній системі хімічних елементів.

 Особливості будови атомів металічних елементів

 Будову кристалічної гратки металів

 Утворення металічного зв’язку

 Загальні фізичні властивості металів

 У якому вигляді металічні елементи зустрічаються в природі.

Будете вміти:

 Складати схеми будови атомів металів і визначати особливості їх будови

 Пов’язувати будову металів з їхніми фізичними властивостями.

 Розглянути місце металічних елементів у періодичній системі та особливості

будови їхніх атомів

 Вивчити новий тип хімічного зв’язку – металічний

 Ознайомиться із загальними фізичними властивостями металів

А також:
1. Розміщення в періодичній системі хімічних елементів

2. Метали як хімічні елементи та як прості речовини:

а) особливості будови атомів металів;

б) загальні фізичні властивості металів.

       3.  Металічний зв’язок і кристалічні гратки

       4.  Метали а природі.

- Яких елементів у природі більше: металічних чи неметалічних? ( приблизно 70%

металів)

- Де в періодичній системі Д.І.Менделєєва розташовані елементи-метали.

1. Елементи метали розташовані на початку періодів (виняток 1 період)

2. Всі елементи побічних підгруп відносяться до металічних

3. Непарні ряди великих періодів утворені лише з металічних елементів

4. Хімічні елементи-метали розташовані переважно в лівій нижній частині Періодичної системи?

- Яких елементів у природі більше металічних чи неметалічних? Чим це можна

пояснити? (приблизно 70% металів)

Розглянемо будову атомів хімічних елементів натрію, магнію, алюмінію

Робота за підручником. С.132.

- Які особливості будови атомів ціх хімічних елементів ви помітили?

(відмінності: різна кількість електронів на зовнішньому рівні, кількість електронів

невелика; загальне: передостанні енергетичні рівні мають однакову будову і є

завершеними)

- Що відбувається з електронами останього шару металічних елементів під час

перетворень? ( віддають електрони)

- Які властивості при цьому виявляють елементи-метали? (відновні)

Висновок: Велика кількість елементів - металів пояснюється спільністю будови

зовнішнього енергетичного рівня (1-3 електрони) та їх здатністю віддавати електрони,
зумовлюючи властивості відновників у хімічних реакціях.

- Що розуміють під словом «метал»?

Ще у 7 класі ви ознайомилися з металами на прикладі заліза – однієї з найпоширеніших

речовин, що утворені хімічним елементом Ферумом.

- Що називаеться хімічним елементом? (Хімічний елемент – вид атомів з певним

зарядом ядра)

- Які речовини називають простими? (Речовини які містять атоми одного хімічного

елемента)

- Наведіть приклади хімічних елементів-металів та відповідних простих речовин

металів

МЕТАЛ

Хімічний елемент

 Fe, Cu, Zn, Sn, Pb, Au

Проста речовина

 залізо, мідь, цинк, олово, свінець, золото

Висновок: Металами називають хімічні елементи та прості речовини

Незважаючи на різноманітність  металів, вони мають спільні властивості, які

пояснюються будовою їхніх атомів.

- Назвіть відомі вам фізичні властивості металів (блиск, ковкість, добре проводять

електричний струм)

Лабораторний дослід 9.Ознайомлення зі зразками металів.

Основні ознаки

1. Агрегатний стан

2. Колір

3. Блиск

4. Пластичність

5. Твердість

6. Густина

7. Теплопровідність

8. Електропровідність

9. Тплопровідність

Відомості про властивості: температуру плавлення, твердість, густину тощо – можна

знайти у довідниках

Метали мають загальні фізичні властивості: електропровідність, теплопровідність,

металічний блиск, пластичність.

- Чим можна пояснити наявність загальних фізичних властовостей у великого числа

різноманітних простих речовин, які називають металами?
 (Особлива будова атома: рухливість електронів, на зовнішньому енергетичному рівні небагато електронів)

Фізичні властивості металів залізо, ,мідь, цинк.
 Висновоки Що спільного у даних речовинах і чим вони відрізняються?

(електронному рівні  невелика кількість електронів, які слабко взаємодіють з ядром,

атом може легко їх віддавати)

Фізичні властивості металів (робота з підручником с.138) Підготуйте повідомлення про

найтвердіші, найпластичніші, найкрихкіші, найважчі, найлегші, найелктропровідніші,

найтеплопровідніші.

1) Агрегатний стан (тверді, за винятком ртуті)

2) Колір: усі відтінки від сірого до чорного (виняток мідь та золото)

3) Тепло-й електропровідність ( за рахунок вільних електронів)

Найменша теплопровідність у ртуті, найбільша у срібла, міді, золота, алюмінію

Найбільша електропровідність у срібла, міді, алюмінію

Hg, Pb, Fe, Zn, Mg, AI, Au, Cu, Ag →  збільшується

4) Ковкість і пластичність (найбільш пластичний золото, крихкий хром, манган, стибіум

у них 5-7 електронів на останьому рівні)

5) Густина: легкі (літій р=0,53г/см3)  Важкі(осмій р=22,48 г/см3)

6) Твердість: м’які (лужні метали ),тверді (хром)

7) Температура плавлення:

Легкоплавкі –цезій (280С)

Тугоплавкі – вольфрам (33700С)

                    

- Як у металах з’являються вільні електрони і які сили утримують атоми металу в

простій речовині? (особливий тип зв’язку – металевий)

Утворення металічного зв’язку:

1. Атоми металу втрачають електрони (один або кілька) і перетворюються на позитивно

заряджені йони.

2. Втрачені атомом електрони вільно переміщаються по всьому об’єму металічного тіла,

та приєднуючись до йонів, то відриваючись від них, і спільно втримують усі позитивні йони.

3. Йони розміщуються шарами в певному порядку один відносно одного, утворюючи 

певний тип кристалічної гратки.

Кристалічні гратки металів бувають різних типів : а)кубічна гранецентрована (алюміній,

мідь, срібло, золото); б) гексагональна( берилій, магній, цинк); в) кубічна

об’ємоцентрована (лужні, лужноземельні, залізо)

Висновок

Кристалічні гратки, у вузлах яких розташовані позитивно заряджені йони та певна

кількість нейтральних атомів, між якими хаотично пересуваються відносно вільні

електрони, називають металічними.

Зв’язок, який здійснюють ці відносно вільні електрони між йонами металів, що

утворюють кристалічні гратки, називають металічним.

За поширеністью в природі металічні елементи поступаються неметалічним.

поширеність елементів у природі.

- який елемент-метал найпоширеніший у природі? (Алюміній, Ферум)

Чи зустрічаються метали в природі у «чистому» вигляді? Назвіть ці метали.

З давних та середних віків були відомі тільки сім металів. Це число відповідало числу

відомих тоді планет Солнце (золото), Юпитер (олово), Місяць (срібло), Марс (залізо),

Меркурій (ртуть), Сатурн (Свинець), Венера (мідь). Алхиміки вважали,що під

впливом променів планет у недрах Землі народжуються ці метали. Ви бачите їх

небогато. Металічні елементи трапляються в природі переважно у вигляді сполук з

іншими елементами.

- Як ви думаєте, чому?

Розглядаемо ряд активності металів : метали розташовані в ряді активності металів до

водню, на Землі у вільному стані не трапляються.Серед металічних елементів

переважають: оксиди, сульфіди, хлориди, карбонати, сульфати, ортофосфати.

- Чим зумовлені істотні відмінності між властивостями металів і неметалів?

- Чому в металах значно більше загальних фізичних властивостей ніж у неметалів, у

яких фізичні властивості значною мірою відрізняються?

- Які прості речовини-метали застосовуються найбільше?

- На яких фізичних властивостях грунтується це застосування?

- Припустіть, які хімічні властивості повинні мати метали

- Чому нитки розжарювання в ламплчках не можна виготовляти з міді, а проводи, що

проводять до них струм, - із вольфраму?

- Чому в радіотехніці для виготовлення точних приладів використовують срібло й

мідь?

- З якого металу найбільш вигідно виготовляти опалювальні системи?

 «Ланцюжок» Закінчіть речення

- У Періодичній системіі метали знаходяться в …

- На останньму рівні в атомах металів рухаються …

- У хімічних реакціях метали виступають …

- Металічний зв’язок – це зв’язок…

- Структурною одиницею будови металів є…

- Характерними фізичними властивостями металів є …

- Метал, що має найбільшу електропровідність…

- Найпоширеніший метал на Землі…

 Чи змінилися ваші уявлення про метали?

 Що нового ви дізналися під час уроку?

можна зробити такі висновки 

 Металами називають хімічні елементи та прості речовини

 Хімічні елементи-метали розташовані переважно в лівій нижній частині ПСХЕ

 В електронній оболонці атомів металів на зовнішньому електронному рівні

знаходяться невелика кількість електронів (від одного до трьох), які можуть легко

відаватися атомами.

 Домашнє завдання.
Опрацювати §16-17, виконати завдання 1-4, 5*. Підготувати повідомлення про

використання металів в побуті.

понеділок, 25 січня 2016 р.

Пізнавальні завдання з біології



vТВОРЧІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 
7-й клас
Використання творчих завдань у навчальному процесі — спосіб формування логічного мислення учнів, гарантія міцності знань. І якщо сьогоднішній учень — завтрашній випускник буде мати глибокі знання, навчиться застосовувати їх в різних практичних ситуаціях, він зможе стати конкурентоспроможним на ринку праці, максимально реалізує свій потенціал.
Складаючи творчі завдання, необхідно дотримуватися певних вимог:
  доступність можливість вирішення завдання;
  зміст завдання має бути обов'язково пов'язаний з
матеріалом, що вивчається;
  можливість організації творчого процесу і співпраці учнів,
щоб кожен самостійно оцінив свої дії та відповіді, проаналізував
помилки та успіхи;
  відповідність віковим інтересам;
  проблемність.
Здатність до творчості найвищий дар, яким нагоро­дила природа людину на не­скінченно тривалому шляху її еволюційного розвитку.
Академік В.О.Енгельгард









1. Подорожник належить до класу Дводольні рослини, але має дугове, а не сітчасте жилкування листків. Поясніть, чому.
(Відповідь. Листки з дуговим жилкуванням дуже еластичні, під час надавлювання на них пружи­нять, піл час зривання — витягу­ються. Таке жилкування листків подорожника — захисна пристосувальна ознака на механічний вплив (стоптування).)
       
2.   Чому на деревах, що погано ростуть, старих пнях завжди багато лишайників?
(Відповідь. Якщо дерево росте добре, зовнішній шар кори на його стовбурі та гілках швидко злущується. Луски відділяються від кори й опадають. Лишайни­кам важко втриматися на корі та­кого дерева. Якщо ж дерево росте  повільно або це старий пень, кора майже не злущується. Таким чи­ном, чисельність лишайників на деревах — не причина, а лише наслідок їх поганого росту.)
3.    К. Тимірязєв писав: «...Що не виробляв би сільський господар чи лісник — він передусім ви­робляє хлорофіл, і уже через по­середництво хлорофілу отримує зерно, волокно, деревину та інше».
Запропонуйте агротехнічні заходи,
що сприяють накопиченню хлорофілу та посиленню процесів
фотосинтезу у м'якоті листка.
(Відповідь. Сприяють накопи­ченню хлорофілу та посилюють процеси фотосинтезу такі агро­технічні заходи:
1) внесення в грунт органічних добрив (торф, гній). Вони збагачують приземний шар повітря вуглекислим газом, який виділяєть­ся внаслідок розкладання органіч­них добрив мікроорганізмами;
2) створення оптимальної гус­тоти та напрямку рядків, що за­безпечує добре освітлення рослин;
3) створення додаткового ос­вітлення в умовах закритого грун­ту у хмарні дні та зимовий період:
4)забезпечення рослин водою і мінеральними речовинами.)
4.    Ви — спеціаліст із за­хисту культурних рослин. Запропонуйте запобіжні заходи від занесення насінних бур'янів на орні землі.
(Відповідь. Необхідно:
1)  ретельно очищати насіння культурних рослин від насіння бур'янів;
2)  проводити очищення тари сільськогосподарських машин, знарядь виробництва;
3)  скошувати бур'яни уздовж доріг, каналів, на пустирях до ут­ворення ними насінин;
4)додержуватися протибур'янового карантину;
5) вносити гній, який не містить життєздатних насінин бу­р'янів (правильність приготуван­ня та збереження гною).)
5.   Чому в сонячну погоду рослини можна поливати тільки під корінь, а не розбризкуванням чи дощуванням?
(Відповідь. Сонячного дня краплини води на листках, квітках, пагонах, наче лінзи, кон­центрують промені, що викликає опіки епідермісу і глибше розмі­щених клітин.)
6. Як можна визначити вік дерева, не спилюючи його?
(Відповідь. Спеціальними тонки­ми порожнистими свердлами із стовбура в напрямку до серцевини висвердлюють тонкий циліндрик де­ревини з річними кільцями, за яки­ми й визначають вік дерева, темпи його росту в різні періоди тощо.)      
7.   Чому посушливого літа гри­би ростуть ближче до стовбура дерева, а вологого — далі під кроною, у зоні розташування основ­ної маси коренів?
(Відповідь. Посушливого літа вологість грунту вища біля стовбу­ра, де практично немає молодих коренів. Вологого літа вистачає води і кореням, і міцелію грибів, проте, у зв'язку з утворенням мікоризи грибів із дрібними поглинальними коренями, гриби краще ростуть саме  біля них.)
8.Яблука багатьох зимових сортів знімають з дерева ще зовсім зеленими і несмачними. Через деякий час вони дозріва­ють. Які процеси беруть у цьому участь?
               
(Відповідь. У клітинах м'якоті плодів за певних умов зберігання відбуваються складні біохімічні процеси перетворення крохмалю, деяких органічних кислот у цук­ри, ароматичні та барвні речови­ни.)
9.    Квітки, що розкриваються під вечір і вночі, мають переважно віночок білого або жовтого за­барвлення. Чим це можна пояснити?
(Відповідь. Ці кольори — найбільш помітні та яскраві навіть за мінімального освітлення і нічні метелики та інші комахи-запилювачі досить легко знаходять рос­лини з такими квітками.)
10.   За якими ознаками рослин міського парку можна зробити висновок про чистоту повітря?
(Відповідь. Добрими індикато­рами чистоти повітря є зелений колір листків, відсутність перед­часного опадання хвої у ялини, сосни, ліщини, а також наявність на корі дерев лишайників, які є біологічними індикаторами по­вітряного забруднення й дуже чут­ливі до хімічних домішок.)
11.   Чому кімнатні рослини цвітуть переважно навесні і влітку?
(Відповідь. Цієї пори умови для зростання значно поліпшуються (світло, температура), до того ж рослини зберігають спадково за­кріплений ритм свого росту і роз­витку.)
12. 3 насіння і плодів яких рос­лин виготовляють манну, перло­ву, гречану крупу, «геркулес», то­локно, пшоно?
(Відповідь. Манна і перлова крупи — із пшениці, гречана — з гречки, «геркулес» і толокно — з вівса, пшоно — із проса.)
13.   Чому масове цвітіння деяких видів рослин у широколистя­ному лісі можна спостерігати лише ранньою весною?
(Відповідь. Цвітіння багатьох видів трав'янистих рослин широ­колистяного лісу відбувається до повного розпускання листків на деревах, оскільки умови, що ство­рюються пізніше (висока затіненість та вологість, непрогрівання трав'янистих ярусів лісу сон­цем), не сприяють комахам-запилювачам.)
14.   Чому більшість дерев ски­дає на зиму листки?
(Відповідь. Листки на зиму ски­дають листопадні дерева. Це є при­стосуванням до зменшення випаро­вування води восени та взимку — за низької температури поглинан­ня води коренями значно змен­шується. Крім того, наявність листків з великою площею лист­кової поверхні збільшила б масу снігу, який затримувався на гілках.)
15.   Як відрізнити проросток злаків від проростка огірка чи квасолі?
(Відповідь. Під час проростан­ня дводольних рослин (огірок, квасоля) на поверхню виносяться дві сім'ядолі, які виконують функції перших листків (надґрунтовий тип проростання), а у про­ростків злаків сім'ядоля зали­шається в грунті, і зелені листоч­ки утворюються пізніше (підґрун­товий тип проростання).)
16.    Обґрунтуйте відповідність назв грибів «підосичник», «підбе­резник», «опеньок», у зв'язку з умовами їх зростання.
(Відповідь. Підосичник утворює мікоризу з осикою, тому росте біля осик (звідки назва гриба), підбе­резник — з березою. Опеньок не утворює мікоризи, а живиться органічними речовинами відмер­лих дерев; воду опеньок отримує з ґрунту, тому росте найчастіше на старих пеньках біля землі.)
17.   Для харчування людина успішно використовує різні орга­ни та частини культурних і диких рослин, у яких у їжу використовують:
1)квіти і суцвіття;
2)листки;
3)пагони;
4)корені;
5)плоди (цілком);
6)лише насіння;
7)   лише оплодень.
Наведіть приклади таких рослин.
(Відповідь.
1— шафран, цвітна капуста;
2— листкові овочі: щавель, шпинат, салат, петрушка, кріп;
3— капуста, картопля, цибуля;
4— буряк, морква, редька, ре­диска;
5— помідори, огірки, сморо­дина, порічки, пшениця тощо;
6— соняшник, горіхи, горох, квасоля;
7— вишня, абрикос, слива тощо.)




18.  Для закріплення пісків рекомендують саджати сосну, а не ялину чи інші хвойні породи.
Чому?
(Відповідь. Сосна світлолюбна, невибаглива до ґрунту, має добре розвинену кореневу систему.)
19.   Чому ураган, як правило, ламає лише стовбури сосен, тоді як ялини вириває з корінням?
(Відповідь. Сосни мають глибо­ку, добре розгалужену кореневу систему, а у ялини корені хоч і розгалужені, проте розміщуються у верхніх шарах ґрунту.)
20.  Чому лишайники називають піонерами рослинного покриву?
(Відповідь. Лишайники, оселя­ючись на камінні та субстратах, де не можуть рости вищі рослини, виділяють особливі кислоти, що руйнують гірські породи. А, відми­раючи, утворюють органічні речо­вини, на основі яких формуються ґрунти і можуть оселятися інші рослини.)





21.У Біблії (Книга Вихід16,31) є такі рядки: «І назвав Ізраїлів дім ім’я тому: манна. Вона була, як коріандрове насіння, біла, а смак її, - як тісто в меду». Найімовірніше, що йдеться про види лишайників роду аспіцилія, відомі під назвою «манна небесна». Ця небесна їжа врятувала народ Ізраїлів під час переходу через Синайську пустелю під проводом Мойсея. Чим зумовлений смак їстівних лишайників?
                                                                                                  Аспіцилія листкова
 22. Водорості мають високий уміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук Йоду та Брому, тому постійне їх вживання в їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У Японії водорості – неодмінна складова національної кухні: тут лише із ламінарії готують понад 500 страв. Можливо, це одна з причин довголіття японців.
-         Де ще застосовують водорості ? Яке їх значення в природі?

    

  23. Оцвітина квітки діє як система дзеркал, які концентрують потік променів у центральній частині квітки. Це зумовлює створення сприятливого температурного режиму для тичинок і маточок. Які функції будуть залежати від температури в середині квітки?

Файл:Mature flower diagram uk.svg
24.У горах Європи, зокрема в Карпатах, на скелях та в печерах існує особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього мох, живе тривалий час, сягає значних розмірів та здатна до свічення в напівтемряві. Особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь хлоропласт і відбивається стінкою клітини вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило легенди про гномів, які ночами із ліхтарями в печерах охороняють скарби.