Пізнавальні завдання з біології

vТВОРЧІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 
7-й клас

Використання творчих завдань у навчальному процесі — спосіб формування логічного мислення учнів, гарантія міцності знань. І якщо сьогоднішній учень — завтрашній випускник — буде мати глибокі знання, навчиться застосовувати їх в різних практичних ситуаціях, він зможе стати конкурентоспроможним на ринку праці, максимально реалізує свій потенціал.

Складаючи творчі завдання, необхідно дотримуватися певних вимог:

•  доступність — можливість вирішення завдання;

•  зміст завдання має бути обов'язково пов'язаний з
матеріалом, що вивчається;

•  можливість організації творчого процесу і співпраці учнів,
щоб кожен самостійно оцінив свої дії та відповіді, проаналізував
помилки та успіхи;

•  відповідність віковим інтересам;

•  проблемність.

Здатність до творчості — найвищий дар, яким нагоро­дила природа людину на не­скінченно тривалому шляху її еволюційного розвитку.

Академік В.О.Енгельгард

1. Подорожник належить до класу Дводольні рослини, але має дугове, а не сітчасте жилкування листків. Поясніть, чому.

(Відповідь. Листки з дуговим жилкуванням дуже еластичні, під час надавлювання на них пружи­нять, піл час зривання — витягу­ються. Таке жилкування листків подорожника — захисна пристосувальна ознака на механічний вплив (стоптування).)

       

2.   Чому на деревах, що погано ростуть, старих пнях завжди багато лишайників?

(Відповідь. Якщо дерево росте добре, зовнішній шар кори на його стовбурі та гілках швидко злущується. Луски відділяються від кори й опадають. Лишайни­кам важко втриматися на корі та­кого дерева. Якщо ж дерево росте  повільно або це старий пень, кора майже не злущується. Таким чи­ном, чисельність лишайників на деревах — не причина, а лише наслідок їх поганого росту.)

3.    К. Тимірязєв писав: «...Що не виробляв би сільський господар чи лісник — він передусім ви­робляє хлорофіл, і уже через по­середництво хлорофілу отримує зерно, волокно, деревину та інше».
Запропонуйте агротехнічні заходи, що сприяють накопиченню хлорофілу та посиленню процесів
фотосинтезу у м'якоті листка.

(Відповідь. Сприяють накопи­ченню хлорофілу та посилюють процеси фотосинтезу такі агро­технічні заходи:

1) внесення в грунт органічних добрив (торф, гній). Вони збагачують приземний шар повітря вуглекислим газом, який виділяєть­ся внаслідок розкладання органіч­них добрив мікроорганізмами;

2) створення оптимальної гус­тоти та напрямку рядків, що за­безпечує добре освітлення рослин;

3) створення додаткового ос­вітлення в умовах закритого грун­ту у хмарні дні та зимовий період:

4)забезпечення рослин водою і мінеральними речовинами.)

4.    Ви — спеціаліст із за­хисту культурних рослин. Запропонуйте запобіжні заходи від занесення насінних бур'янів на орні землі.

(Відповідь. Необхідно:

1)  ретельно очищати насіння культурних рослин від насіння бур'янів;

2)  проводити очищення тари сільськогосподарських машин, знарядь виробництва;

3)  скошувати бур'яни уздовж доріг, каналів, на пустирях до ут­ворення ними насінин;

4)додержуватися протибур'янового карантину;

5) вносити гній, який не містить життєздатних насінин бу­р'янів (правильність приготуван­ня та збереження гною).)

5.   Чому в сонячну погоду рослини можна поливати тільки під корінь, а не розбризкуванням чи дощуванням?

(Відповідь. Сонячного дня краплини води на листках, квітках, пагонах, наче лінзи, кон­центрують промені, що викликає опіки епідермісу і глибше розмі­щених клітин.)

6. Як можна визначити вік дерева, не спилюючи його?

(Відповідь. Спеціальними тонки­ми порожнистими свердлами із стовбура в напрямку до серцевини висвердлюють тонкий циліндрик де­ревини з річними кільцями, за яки­ми й визначають вік дерева, темпи його росту в різні періоди тощо.)      

7.   Чому посушливого літа гри­би ростуть ближче до стовбура дерева, а вологого — далі під кроною, у зоні розташування основ­ної маси коренів?

(Відповідь. Посушливого літа вологість грунту вища біля стовбу­ра, де практично немає молодих коренів. Вологого літа вистачає води і кореням, і міцелію грибів, проте, у зв'язку з утворенням мікоризи грибів із дрібними поглинальними коренями, гриби краще ростуть саме  біля них.)

8.Яблука багатьох зимових сортів знімають з дерева ще зовсім зеленими і несмачними. Через деякий час вони дозріва­ють. Які процеси беруть у цьому участь?

               

(Відповідь. У клітинах м'якоті плодів за певних умов зберігання відбуваються складні біохімічні процеси перетворення крохмалю, деяких органічних кислот у цук­ри, ароматичні та барвні речови­ни.)

9.    Квітки, що розкриваються під вечір і вночі, мають переважно віночок білого або жовтого за­барвлення. Чим це можна пояснити?

(Відповідь. Ці кольори — найбільш помітні та яскраві навіть за мінімального освітлення і нічні метелики та інші комахи-запилювачі досить легко знаходять рос­лини з такими квітками.)

10.   За якими ознаками рослин міського парку можна зробити висновок про чистоту повітря?

(Відповідь. Добрими індикато­рами чистоти повітря є зелений колір листків, відсутність перед­часного опадання хвої у ялини, сосни, ліщини, а також наявність на корі дерев лишайників, які є біологічними індикаторами по­вітряного забруднення й дуже чут­ливі до хімічних домішок.)

11.   Чому кімнатні рослини цвітуть переважно навесні і влітку?

(Відповідь. Цієї пори умови для зростання значно поліпшуються (світло, температура), до того ж рослини зберігають спадково за­кріплений ритм свого росту і роз­витку.)

12. 3 насіння і плодів яких рос­лин виготовляють манну, перло­ву, гречану крупу, «геркулес», то­локно, пшоно?

(Відповідь. Манна і перлова крупи — із пшениці, гречана — з гречки, «геркулес» і толокно — з вівса, пшоно — із проса.)

13.   Чому масове цвітіння деяких видів рослин у широколистя­ному лісі можна спостерігати лише ранньою весною?

(Відповідь. Цвітіння багатьох видів трав'янистих рослин широ­колистяного лісу відбувається до повного розпускання листків на деревах, оскільки умови, що ство­рюються пізніше (висока затіненість та вологість, непрогрівання трав'янистих ярусів лісу сон­цем), не сприяють комахам-запилювачам.)

14.   Чому більшість дерев ски­дає на зиму листки?

(Відповідь. Листки на зиму ски­дають листопадні дерева. Це є при­стосуванням до зменшення випаро­вування води восени та взимку — за низької температури поглинан­ня води коренями значно змен­шується. Крім того, наявність листків з великою площею лист­кової поверхні збільшила б масу снігу, який затримувався на гілках.)

15.   Як відрізнити проросток злаків від проростка огірка чи квасолі?

(Відповідь. Під час проростан­ня дводольних рослин (огірок, квасоля) на поверхню виносяться дві сім'ядолі, які виконують функції перших листків (надґрунтовий тип проростання), а у про­ростків злаків сім'ядоля зали­шається в грунті, і зелені листоч­ки утворюються пізніше (підґрун­товий тип проростання).)

16.    Обґрунтуйте відповідність назв грибів «підосичник», «підбе­резник», «опеньок», у зв'язку з умовами їх зростання.

(Відповідь. Підосичник утворює мікоризу з осикою, тому росте біля осик (звідки назва гриба), підбе­резник — з березою. Опеньок не утворює мікоризи, а живиться органічними речовинами відмер­лих дерев; воду опеньок отримує з ґрунту, тому росте найчастіше на старих пеньках біля землі.)

17.   Для харчування людина успішно використовує різні орга­ни та частини культурних і диких рослин, у яких у їжу використовують:

1)квіти і суцвіття;

2)листки;

3)пагони;

4)корені;

5)плоди (цілком);

6)лише насіння;

7)   лише оплодень.
Наведіть приклади таких рослин.

(Відповідь.

1— шафран, цвітна капуста;

2— листкові овочі: щавель, шпинат, салат, петрушка, кріп;

3— капуста, картопля, цибуля;

4— буряк, морква, редька, ре­диска;

5— помідори, огірки, сморо­дина, порічки, пшениця тощо;

6— соняшник, горіхи, горох, квасоля;

7— вишня, абрикос, слива тощо.)

18.  Для закріплення пісків рекомендують саджати сосну, а не ялину чи інші хвойні породи.
Чому?

(Відповідь. Сосна світлолюбна, невибаглива до ґрунту, має добре розвинену кореневу систему.)

19.   Чому ураган, як правило, ламає лише стовбури сосен, тоді як ялини вириває з корінням?

(Відповідь. Сосни мають глибо­ку, добре розгалужену кореневу систему, а у ялини корені хоч і розгалужені, проте розміщуються у верхніх шарах ґрунту.)

20.  Чому лишайники називають піонерами рослинного покриву?

(Відповідь. Лишайники, оселя­ючись на камінні та субстратах, де не можуть рости вищі рослини, виділяють особливі кислоти, що руйнують гірські породи. А, відми­раючи, утворюють органічні речо­вини, на основі яких формуються ґрунти і можуть оселятися інші рослини.)

21.У Біблії (Книга Вихід16,31) є такі рядки: «І назвав Ізраїлів дім ім’я тому: манна. Вона була, як коріандрове насіння, біла, а смак її, - як тісто в меду». Найімовірніше, що йдеться про види лишайників роду аспіцилія, відомі під назвою «манна небесна». Ця небесна їжа врятувала народ Ізраїлів під час переходу через Синайську пустелю під проводом Мойсея. Чим зумовлений смак їстівних лишайників?

                                                                                                  Аспіцилія листкова

 22. Водорості мають високий уміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук Йоду та Брому, тому постійне їх вживання в їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У Японії водорості – неодмінна складова національної кухні: тут лише із ламінарії готують понад 500 страв. Можливо, це одна з причин довголіття японців.

-         Де ще застосовують водорості ? Яке їх значення в природі?

    

  23. Оцвітина квітки діє як система дзеркал, які концентрують потік променів у центральній частині квітки. Це зумовлює створення сприятливого температурного режиму для тичинок і маточок. Які функції будуть залежати від температури в середині квітки?

24.У горах Європи, зокрема в Карпатах, на скелях та в печерах існує особливий вид мохів. Зелена нитка, що проростає зі спор цього мох, живе тривалий час, сягає значних розмірів та здатна до свічення в напівтемряві. Особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлоропласти, створюючи умови для фотосинтезу. Світло проходить крізь хлоропласт і відбивається стінкою клітини вже як зелений промінь. Світіння цього моху породило легенди про гномів, які ночами із ліхтарями в печерах охороняють скарби.